відслужитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відслужи́тися, відслужи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відслужі́мося, відслужі́мось, відслужі́мся | |
2 особа | відслужи́ся, відслужи́сь | відслужі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відслужу́ся, відслужу́сь | відслу́жимося, відслу́жимось, відслу́жимся |
2 особа | відслу́жишся | відслу́житеся, відслу́житесь |
3 особа | відслу́житься | відслу́жаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відслужи́вся, відслужи́всь | відслужи́лися, відслужи́лись |
жін.р. | відслужи́лася, відслужи́лась | |
сер.р. | відслужи́лося, відслужи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відслужи́вшись |