-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відслони́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відслоні́мо, відслоні́м
2 особа відслони́ відслоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відслоню́ відсло́нимо, відсло́ним
2 особа відсло́ниш відсло́ните
3 особа відсло́нить відсло́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відслони́в відслони́ли
жін.р. відслони́ла
сер.р. відслони́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсло́нений
Безособова форма
відсло́нено
Дієприслівник
відслони́вши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. - Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває [Гонта] Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).

Словник відмінків

Інфінітив відслони́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відслоні́мо, відслоні́м
2 особа відслони́ відслоні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відслоню́ відсло́нимо, відсло́ним
2 особа відсло́ниш відсло́ните
3 особа відсло́нить відсло́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відслони́в відслони́ли
жін.р. відслони́ла
сер.р. відслони́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсло́нений
Безособова форма
відсло́нено
Дієприслівник
відслони́вши

Словник синонімів

ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. - Док.: відкри́ти, розкри́ти, відслони́ти, відтули́ти, розтули́ти, розхили́ти, оголи́ти. Вітаючись, він ґречно.. підняв фетровий капелюх, відкриваючи сиву лев’ячу шевелюру (О. Гончар); Накриває [Гонта] Червоною китайкою Голови козачі. Розкрив, ще раз подивився... (Т. Шевченко); Його довгим волоссям бавився вітер, відслонюючи високе чоло (В. Гжицький); Орися несміливо відтулила обличчя (Б. Грінченко); Доротті.. підійшла до вікна й розтулила важку гардину (І. Ле); Розхиляє у нього на грудях халата, а там чотири медалі й орден (І. Муратов); Конвоїри стягли з полоненого червоноармійця одяг, оголивши спину (П. Автомонов).