-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відсиха́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсиха́тиме відсиха́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відсиха́є відсиха́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсиха́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсиха́в відсиха́ли
жін. р. відсиха́ла
сер. р. відсиха́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсиха́вши*

Словник синонімів

ВІДМИРА́ТИ (про частини живого організму - ставати неживим, мертвим), ЗАВМИРА́ТИ, МЕРТВІ́ТИ, АТРОФУВА́ТИСЯ, ВІДСИХА́ТИ. - Док.: відме́рти, завме́рти, змертві́ти, відсо́хнути. Відмерла рука; Ноги, руки й інші частини тіла по черзі завмирали, хоч Славко ще жив і думав (Лесь Мартович); Він сидів біля тіла, дививсь у личко - біліло й мертвіло (Марко Вовчок); На селі розказували про одного чоловіка, як той чоловік в шинку вдарив матір і в його одсохли руки (І. Нечуй-Левицький).
СО́ХНУТИ[СХНУ́ТИрідше] (про рослини - ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ[ВСИХА́ТИ], ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини - гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим); ГОРІ́ТИ, ВИГОРЯ́ТИ[ВИГОРА́ТИ] (від спеки). - Док.: засо́хнути, засо́хти, засхнутидіал.усо́хнути[всо́хнути], усо́хти[всо́хти], усхну́ти[всхну́ти]діал.посо́хнути[посохти][посхну́ти], зсо́хнути[зсо́хти], відме́рти, відсо́хнути, зача́хнути, пересо́хнути, згорі́ти, ви́горіти, погорі́ти (про все або в багатьох місцях). Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам’яному ґрунті (С. Чорнобривець); На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); В яру криниця завалилась, Верба усохла, повалилась (Т. Шевченко); Зверху сосна усихає (пісня); В діда Данила всі дерева всохли (Ю. Мокрієв); Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Я. Шпорта); Трава геть вигоріла на сонці.