-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відсе́лювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | відсе́люймо |
2 особа | відсе́люй | відсе́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | відсе́люватиму | відсе́люватимемо, відсе́люватимем |
2 особа | відсе́люватимеш | відсе́люватимете |
3 особа | відсе́люватиме | відсе́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | відсе́люю | відсе́люємо, відсе́люєм |
2 особа | відсе́люєш | відсе́люєте |
3 особа | відсе́лює | відсе́люють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
відсе́люючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | відсе́лював | відсе́лювали |
жін. р. | відсе́лювала |
сер. р. | відсе́лювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
відсе́люваний |
Безособова форма |
відсе́лювано |
Дієприслівник |
відсе́лювавши |
Словник синонімів
ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ [ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ], ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини - на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. про худобу - женучи); ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ (в інше місце проживання); ВІДСЕЛЯ́ТИ [ВІДСЕ́ЛЮВАТИ] (в інше місце проживання, відділивши від тих, з ким він спільно проживав). - Док.: перевести́, перемісти́ти, перебазува́ти, відвести́, перегна́ти, пересели́ти, відсели́ти. Після комісії хлопців, уже пострижених, .. перевели в лівий закуток двора (Григорій Тютюнник); Відпустивши певну кількість визволених в таборах радянських громадян, американське командування решту стало затримувати, перемістило їх у нові табори (Н. Рибак); Перебазувати підприємство; Дмитро швидко відводить на південний захід свою групу (М. Стельмах); - Завтра переганяйте корів на Грузьку (Григорій Тютюнник); - Ось переселимо ваш хутір у село (Григорій Тютюнник); - Я вас одселю звідсіль геть, отуди над став! - репетувала Онися (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. вести́.