відсвіжений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсві́жений відсві́жена відсві́жене відсві́жені
родовий відсві́женого відсві́женої відсві́женого відсві́жених
давальний відсві́женому відсві́женій відсві́женому відсві́женим
знахідний відсві́жений, відсві́женого відсві́жену відсві́жене відсві́жені, відсві́жених
орудний відсві́женим відсві́женою відсві́женим відсві́женими
місцевий на/у відсві́женому, відсві́женім на/у відсві́женій на/у відсві́женому, відсві́женім на/у відсві́жених
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відсві́жений відсві́жена відсві́жене відсві́жені
родовий відсві́женого відсві́женої відсві́женого відсві́жених
давальний відсві́женому відсві́женій відсві́женому відсві́женим
знахідний відсві́жений, відсві́женого відсві́жену відсві́жене відсві́жені, відсві́жених
орудний відсві́женим відсві́женою відсві́женим відсві́женими
місцевий на/у відсві́женому, відсві́женім на/у відсві́женій на/у відсві́женому, відсві́женім на/у відсві́жених