відрізнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відрізни́тися, відрізни́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відрізні́мося, відрізні́мось, відрізні́мся | |
2 особа | відрізни́ся, відрізни́сь | відрізні́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відрізню́ся, відрізню́сь | відрізнимо́ся, відрізнимо́сь, відрізни́мся |
2 особа | відрізни́шся | відрізните́ся, відрізните́сь |
3 особа | відрізни́ться | відрізня́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відрізни́вся, відрізни́всь | відрізни́лися, відрізни́лись |
жін.р. | відрізни́лася, відрізни́лась | |
сер.р. | відрізни́лося, відрізни́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відрізни́вшись |