відрихтований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відрихто́ваний відрихто́вана відрихто́ване відрихто́вані
родовий відрихто́ваного відрихто́ваної відрихто́ваного відрихто́ваних
давальний відрихто́ваному відрихто́ваній відрихто́ваному відрихто́ваним
знахідний відрихто́ваний, відрихто́ваного відрихто́вану відрихто́ване відрихто́вані, відрихто́ваних
орудний відрихто́ваним відрихто́ваною відрихто́ваним відрихто́ваними
місцевий на/у відрихто́ваному, відрихто́ванім на/у відрихто́ваній на/у відрихто́ваному, відрихто́ванім на/у відрихто́ваних