відритися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відри́тися, відри́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відри́ймося, відри́ймось | |
2 особа | відри́йся, відри́йсь | відри́йтеся, відри́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відри́юся, відри́юсь | відри́ємося, відри́ємось, відри́ємся |
2 особа | відри́єшся | відри́єтеся, відри́єтесь |
3 особа | відри́ється | відри́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відри́вся, відри́всь | відри́лися, відри́лись |
жін.р. | відри́лася, відри́лась | |
сер.р. | відри́лося, відри́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відри́вшись |