відрадний 2 значень
-1-
іменник чоловічого роду
(місцевість)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Відра́дний | |
родовий | Відра́дного | |
давальний | Відра́дному | |
знахідний | Відра́дний | |
орудний | Відра́дним | |
місцевий | на/у Відра́дному | |
кличний | Відра́дний |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відра́дний | відра́дна | відра́дне | відра́дні |
родовий | відра́дного | відра́дної | відра́дного | відра́дних |
давальний | відра́дному | відра́дній | відра́дному | відра́дним |
знахідний | відра́дний, відра́дного | відра́дну | відра́дне | відра́дні, відра́дних |
орудний | відра́дним | відра́дною | відра́дним | відра́дними |
місцевий | на/у відра́дному, відра́днім | на/у відра́дній | на/у відра́дному, відра́днім | на/у відра́дних |
Словник синонімів
-2-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | Відра́дний | |
родовий | Відра́дного | |
давальний | Відра́дному | |
знахідний | Відра́дний | |
орудний | Відра́дним | |
місцевий | на/у Відра́дному | |
кличний | Відра́дний |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відра́дний | відра́дна | відра́дне | відра́дні |
родовий | відра́дного | відра́дної | відра́дного | відра́дних |
давальний | відра́дному | відра́дній | відра́дному | відра́дним |
знахідний | відра́дний, відра́дного | відра́дну | відра́дне | відра́дні, відра́дних |
орудний | відра́дним | відра́дною | відра́дним | відра́дними |
місцевий | на/у відра́дному, відра́днім | на/у відра́дній | на/у відра́дному, відра́днім | на/у відра́дних |