відпрошений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відпро́шений відпро́шена відпро́шене відпро́шені
родовий відпро́шеного відпро́шеної відпро́шеного відпро́шених
давальний відпро́шеному відпро́шеній відпро́шеному відпро́шеним
знахідний відпро́шений, відпро́шеного відпро́шену відпро́шене відпро́шені, відпро́шених
орудний відпро́шеним відпро́шеною відпро́шеним відпро́шеними
місцевий на/у відпро́шеному, відпро́шенім на/у відпро́шеній на/у відпро́шеному, відпро́шенім на/у відпро́шених
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відпро́шений відпро́шена відпро́шене відпро́шені
родовий відпро́шеного відпро́шеної відпро́шеного відпро́шених
давальний відпро́шеному відпро́шеній відпро́шеному відпро́шеним
знахідний відпро́шений, відпро́шеного відпро́шену відпро́шене відпро́шені, відпро́шених
орудний відпро́шеним відпро́шеною відпро́шеним відпро́шеними
місцевий на/у відпро́шеному, відпро́шенім на/у відпро́шеній на/у відпро́шеному, відпро́шенім на/у відпро́шених