відпровадити 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпрова́дити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпрова́дьмо | |
2 особа | відпрова́дь | відпрова́дьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпрова́джу | відпрова́димо, відпрова́дим |
2 особа | відпрова́диш | відпрова́дите |
3 особа | відпрова́дить | відпрова́дять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відпрова́див | відпрова́дили |
жін.р. | відпрова́дила | |
сер.р. | відпрова́дило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відпрова́джений | ||
Безособова форма | ||
відпрова́джено | ||
Дієприслівник | ||
відпрова́дивши |