відпрагнутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпра́гнутися, відпра́гнутись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпра́гнеться  
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р.    
жін.р.  
сер.р. відпра́гнулося, відпра́гнулось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник