-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відпочива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпочива́ймо
2 особа відпочива́й відпочива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпочива́тиму відпочива́тимемо, відпочива́тимем
2 особа відпочива́тимеш відпочива́тимете
3 особа відпочива́тиме відпочива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпочива́ю відпочива́ємо, відпочива́єм
2 особа відпочива́єш відпочива́єте
3 особа відпочива́є відпочива́ють
Активний дієприкметник
відпочива́ючий
Дієприслівник
відпочива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпочива́в відпочива́ли
жін. р. відпочива́ла
сер. р. відпочива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпочива́вши

Словник синонімів

ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).
СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИзаст., УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ[ВІДСИПА́ТИСЯ] (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). - Отут [біля вікна] і мій Роман спав, ближче до сонця. Відпочивайте й ви (М. Стельмах); Вже й світ, а він спить; вже люди й жать ідуть, а він почиває (П. Куліш); Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Марко Вовчок). - Пор. дріма́ти.

Словник фразеологізмів

відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський).

відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив відпочива́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпочива́ймо
2 особа відпочива́й відпочива́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпочива́тиму відпочива́тимемо, відпочива́тимем
2 особа відпочива́тимеш відпочива́тимете
3 особа відпочива́тиме відпочива́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпочива́ю відпочива́ємо, відпочива́єм
2 особа відпочива́єш відпочива́єте
3 особа відпочива́є відпочива́ють
Активний дієприкметник
відпочива́ючий
Дієприслівник
відпочива́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпочива́в відпочива́ли
жін. р. відпочива́ла
сер. р. відпочива́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпочива́вши

Словник синонімів

ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯбезос., ВІДДИХА́ТИрозм., ВІДДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ОПОЧИВА́ТИзаст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИрозм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИрозм. рідко,ПРИПОЧИВА́ТИдіал. (на короткий час); ВІДЛЕ́ЖУВАТИСЯ (лежачи, перев. після хвороби);ПІДНОЧО́ВУВАТИ (трохи спати вночі). - Док.: відпочи́ти, спочи́ти, спічну́ти діал.відди́хати, віддихну́ти, відітхну́ти, опочи́ти, перепочи́ти, передихну́ти, припочи́ти, відле́жатися, підночува́ти. Мисливці.. добре попоїли і лягли відпочити до вечора (З. Тулуб); На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко); Він теж привітався до неї, запитав, як їй відпочивалося (Л. Смілянський); Сонце розжарювалося, і Зоя сідала на край поля між кукурудзою віддихати (О. Кобилянська); [Оленка:] Моя мати лягли опочивати та й кажуть: піди до Євфросини та погуляй трошки (І. Нечуй-Левицький); Раніше.. з кожним заходом на нову ручку по ньому розливалася втома,.. і тоді хвилю-дві він перепочивав (Григорій Тютюнник); Оповісник лиш мить передихав.. і знову розпочинав усю довгу фразу (І. Ле); Те оповідання не йшло панотцеві гладко. Він зупинявся, припочивав (Лесь Мартович); Інколи, після репетиції.. він падав знесилений, щоб відлежатись, віддихатись (Л. Дмитерко).
СПА́ТИ (перебувати в стані сну), ВІДПОЧИВА́ТИ, СПОЧИВА́ТИ, ПОЧИВА́ТИзаст., УСИПЛЯ́ТИ[ВСИПЛЯ́ТИ]діал., ВІДСИПЛЯ́ТИСЯ[ВІДСИПА́ТИСЯ] (довго спати, відновлюючи сили після перевтоми, недосипання). - Отут [біля вікна] і мій Роман спав, ближче до сонця. Відпочивайте й ви (М. Стельмах); Вже й світ, а він спить; вже люди й жать ідуть, а він почиває (П. Куліш); Вона не всипляла ночей і хвилиночки (Марко Вовчок). - Пор. дріма́ти.

Словник фразеологізмів

відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський).

відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю). Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний); Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський).