-1-
іменник чоловічого роду
(відповідь) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний відпові́т відпові́ти
родовий відпові́ту відпові́тів
давальний відпові́ту, відпові́тові відпові́там
знахідний відпові́т відпові́ти
орудний відпові́том відпові́тами
місцевий на/у відпові́ті на/у відпові́тах
кличний відпові́те* відпові́ти*

Словник синонімів

ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Тзаст.,ВІДПОВІ́Тзаст., ВІДМО́ВАзаст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: - Нехай я подумаю... Прощавайте! (Г. Хоткевич); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (А. Малишко); Чи заграє коли світ на Вкраїні ясний, Чи розвіє туман Злотним сонцем весни?.. Відповіту нема (В. Чумак); Нема одмови на питання (О. Олесь).
ВІ́ДПОВІДЬ (дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо), ВІДПОВІ́Тзаст.Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є - Стогнання, сльози та дитячі мрії..? (Леся Українка); Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (М. Рильський).