відповзати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відповза́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відповза́ймо | |
2 особа | відповза́й | відповза́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відповза́тиму | відповза́тимемо, відповза́тимем |
2 особа | відповза́тимеш | відповза́тимете |
3 особа | відповза́тиме | відповза́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відповза́ю | відповза́ємо, відповза́єм |
2 особа | відповза́єш | відповза́єте |
3 особа | відповза́є | відповза́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відповза́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відповза́в | відповза́ли |
жін. р. | відповза́ла | |
сер. р. | відповза́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відповза́вши |