відплакати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпла́кати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпла́чмо | |
2 особа | відпла́ч | відпла́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпла́чу | відпла́чемо, відпла́чем |
2 особа | відпла́чеш | відпла́чете |
3 особа | відпла́че | відпла́чуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відпла́кав | відпла́кали |
жін.р. | відпла́кала | |
сер.р. | відпла́кало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відпла́каний | ||
Безособова форма | ||
відпла́кано | ||
Дієприслівник | ||
відпла́кавши |