відпитати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відпита́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпита́ймо | |
2 особа | відпита́й | відпита́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпита́ю | відпита́ємо, відпита́єм |
2 особа | відпита́єш | відпита́єте |
3 особа | відпита́є | відпита́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відпита́в | відпита́ли |
жін.р. | відпита́ла | |
сер.р. | відпита́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відпита́вши |
Інфінітив | відпита́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відпита́ймо | |
2 особа | відпита́й | відпита́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відпита́ю | відпита́ємо, відпита́єм |
2 особа | відпита́єш | відпита́єте |
3 особа | відпита́є | відпита́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відпита́в | відпита́ли |
жін.р. | відпита́ла | |
сер.р. | відпита́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відпита́вши |