відпиратися 2 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(відмикатися)

Словник відмінків

Інфінітив відпира́тися, відпира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпира́ймося, відпира́ймось
2 особа відпира́йся, відпира́йсь відпира́йтеся, відпира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпира́тимуся, відпира́тимусь відпира́тимемося, відпира́тимемось, відпира́тимемся
2 особа відпира́тимешся відпира́тиметеся, відпира́тиметесь
3 особа відпира́тиметься відпира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпира́юся, відпира́юсь відпира́ємося, відпира́ємось, відпира́ємся
2 особа відпира́єшся відпира́єтеся, відпира́єтесь
3 особа відпира́ється відпира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпира́вся, відпира́всь відпира́лися, відпира́лись
жін. р. відпира́лася, відпира́лась
сер. р. відпира́лося, відпира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпира́вшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).
-2-
дієслово недоконаного виду
(ставати чистим внаслідок прання)

Словник відмінків

Інфінітив відпира́тися, відпира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відпира́ймося, відпира́ймось
2 особа відпира́йся, відпира́йсь відпира́йтеся, відпира́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відпира́тимуся, відпира́тимусь відпира́тимемося, відпира́тимемось, відпира́тимемся
2 особа відпира́тимешся відпира́тиметеся, відпира́тиметесь
3 особа відпира́тиметься відпира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відпира́юся, відпира́юсь відпира́ємося, відпира́ємось, відпира́ємся
2 особа відпира́єшся відпира́єтеся, відпира́єтесь
3 особа відпира́ється відпира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпира́вся, відпира́всь відпира́лися, відпира́лись
жін. р. відпира́лася, відпира́лась
сер. р. відпира́лося, відпира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпира́вшись

Словник синонімів

ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ (висловлювати незгоду, не погоджуватися що-небудь робити), ВІДМАГА́ТИСЯ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯрозм., ВІДНІ́КУВАТИСЯрозм., ВІДПИРА́ТИСЯрозм., ВІДПЕ́КУВАТИСЯрозм., ВІДБРИ́КУВАТИСЯірон. - Док.: відмо́витися, відмогти́ся, відхрести́тися, відпе́ртися, відпе́катися, відбрика́тися. Устина садовить його вечеряти, а він відмовляється (С. Чорнобривець); Довго умовляла Мелашка Пріську вийти на поле. Пріська сміялася, жартувала, відмагалася (Л. Яновська); Відхрещуватися від чарки; - Куме, ..признайся до всього.. Не відпирайся (І. Франко); Знесиленого Мар’яна жінки повели в другу половину хати.. Він упирався, віднікувався, але через якийсь час впав у тяжке забуття (М. Стельмах); Про це [врятування дитини] він уперто не хотів [хлопцям] нічого говорити. - Не ваша справа, - відпекувався (Р. Іваничук).

Словник відмінків

Інфінітив відпира́тися, відпира́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпира́тиметься відпира́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відпира́ється відпира́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відпира́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відпира́вся, відпира́всь відпира́лися, відпира́лись
жін. р. відпира́лася, відпира́лась
сер. р. відпира́лося, відпира́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відпира́вшись