відособитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відосо́битися, відосо́битись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відосо́бмося, відосо́бмось
2 особа відосо́бся відосо́бтеся, відосо́бтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відосо́блюся, відосо́блюсь відосо́бимося, відосо́бимось, відосо́бимся
2 особа відосо́бишся відосо́битеся, відосо́битесь
3 особа відосо́биться відосо́бляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відосо́бився, відосо́бивсь відосо́билися, відосо́бились
жін.р. відосо́билася, відосо́билась
сер.р. відосо́билося, відосо́билось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відосо́бившись