відособитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відосо́битися, відосо́битись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відосо́бмося, відосо́бмось | |
2 особа | відосо́бся | відосо́бтеся, відосо́бтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відосо́блюся, відосо́блюсь | відосо́бимося, відосо́бимось, відосо́бимся |
2 особа | відосо́бишся | відосо́битеся, відосо́битесь |
3 особа | відосо́биться | відосо́бляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відосо́бився, відосо́бивсь | відосо́билися, відосо́бились |
жін.р. | відосо́билася, відосо́билась | |
сер.р. | відосо́билося, відосо́билось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відосо́бившись |