-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відомсти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відомсті́мо, відомсті́м
2 особа відомсти́ відомсті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відомщу́ відомстимо́, відомсти́м
2 особа відомсти́ш відомстите́
3 особа відомсти́ть відомстя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відомсти́в відомсти́ли
жін.р. відомсти́ла
сер.р. відомсти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відо́мщений
Безособова форма
відо́мщено
Дієприслівник
відомсти́вши

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).

Словник відмінків

Інфінітив відомсти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відомсті́мо, відомсті́м
2 особа відомсти́ відомсті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відомщу́ відомстимо́, відомсти́м
2 особа відомсти́ш відомстите́
3 особа відомсти́ть відомстя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відомсти́в відомсти́ли
жін.р. відомсти́ла
сер.р. відомсти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відо́мщений
Безособова форма
відо́мщено
Дієприслівник
відомсти́вши

Словник синонімів

МСТИ́ТИСЯнад ким, на кому і без додатка (здійснювати помсту над кимсь), МСТИ́ТИкому і без додатка,ПОМЩА́ТИСЯ кому,ВІДОМЩА́ТИ[ВІДІМЩА́ТИ]кому;РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,ПЛАТИ́ТИкому (зводити рахунки з кимсь). - Док.: помсти́тися, помсти́ти, відомсти́ти[відімсти́ти], розплати́тися, відплати́ти, поквита́тися[поквитува́тися]з кимпорахува́тисяз кимрозм. Тоді в нього в руках був надійний автомат, він міг мститися і мстився за своїх батьків нещадно (В. Собко); За тяжкі, глибокі рани дорогої сторони мстили наші партизани (М. Упеник); Розбитий храм Встає живий в моїй уяві І кличе знов в бої криваві Помстити лютим ворогам (О. Олесь); Десь недалеко ходив по бойових шляхах великий танк, помщався за Явдокимових синів (Л. Первомайський); Тричі ходив з отаманом Воювати з бусурманом, За батенька відомщати, За нещасну рідну мати, За сестрицину недолю, За свою сирітську долю (М. Костомаров); Як тільки ця територія була зайнята ворогами, вирушив [Джмелик] у Троянівку, щоб розплатитися за свої кривди (Григорій Тютюнник); Вперед пішли солдати, і зім’яли ворожу силу, й відплатили гідно За смерть сестри (М. Рильський); Мені дуже б хотілося допомогти вам поквитатися із бандою провокаторів (І. Головченко і О. Мусієнко).