відойконімний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відойконі́мний | відойконі́мна | відойконі́мне | відойконі́мні |
родовий | відойконі́много | відойконі́мної | відойконі́много | відойконі́мних |
давальний | відойконі́мному | відойконі́мній | відойконі́мному | відойконі́мним |
знахідний | відойконі́мний, відойконі́много | відойконі́мну | відойконі́мне | відойконі́мні, відойконі́мних |
орудний | відойконі́мним | відойконі́мною | відойконі́мним | відойконі́мними |
місцевий | на/у відойконі́мному, відойконі́мнім | на/у відойконі́мній | на/у відойконі́мному, відойконі́мнім | на/у відойконі́мних |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відойконі́мний | відойконі́мна | відойконі́мне | відойконі́мні |
родовий | відойконі́много | відойконі́мної | відойконі́много | відойконі́мних |
давальний | відойконі́мному | відойконі́мній | відойконі́мному | відойконі́мним |
знахідний | відойконі́мний, відойконі́много | відойконі́мну | відойконі́мне | відойконі́мні, відойконі́мних |
орудний | відойконі́мним | відойконі́мною | відойконі́мним | відойконі́мними |
місцевий | на/у відойконі́мному, відойконі́мнім | на/у відойконі́мній | на/у відойконі́мному, відойконі́мнім | на/у відойконі́мних |