відмічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відмі́чений відмі́чена відмі́чене відмі́чені
родовий відмі́ченого відмі́ченої відмі́ченого відмі́чених
давальний відмі́ченому відмі́ченій відмі́ченому відмі́ченим
знахідний відмі́чений, відмі́ченого відмі́чену відмі́чене відмі́чені, відмі́чених
орудний відмі́ченим відмі́ченою відмі́ченим відмі́ченими
місцевий на/у відмі́ченому, відмі́ченім на/у відмі́ченій на/у відмі́ченому, відмі́ченім на/у відмі́чених