-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відмі́нний відмі́нна відмі́нне відмі́нні
родовий відмі́нного відмі́нної відмі́нного відмі́нних
давальний відмі́нному відмі́нній відмі́нному відмі́нним
знахідний відмі́нний, відмі́нного відмі́нну відмі́нне відмі́нні, відмі́нних
орудний відмі́нним відмі́нною відмі́нним відмі́нними
місцевий на/у відмі́нному, відмі́ннім на/у відмі́нній на/у відмі́нному, відмі́ннім на/у відмі́нних

Словник синонімів

ВІДМІ́ННИЙ (який має дуже добру якість), ВИСО́КИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, ДОБІ́РНИЙ, Я́КІСНИЙрозм.Багато підприємств.. випускає відмінну продукцію (з журналу); Золото високої проби; Високоякісні марки сталі; На столі стояли печені на маслі бублики.. і повний підніс великих, дорідних та добірних червонобоких груш (І. Нечуй-Левицький); Високопродуктивна, ефективна і якісна робота - основа народного достатку (з журналу).
НЕСХО́ЖИЙна кого-що (який не має подібності до когось-, чогось), НЕПОДІ́БНИЙдо кого-чого, на кого-що, НЕПОХО́ЖИЙрозм. рідше,ВІДМІ́ННИЙвід кого-чого, підсил.Проходили дні за днями, несхожі один на одного (М. Томчаній); Лавра тих часів була дуже відмінна від сучасної (З. Тулуб). - Пор. 1. рі́зний.
ПРЕКРАСНИЙ (який задовольняє найвищі вимоги, відзначається надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), ЧУДО́ВИЙ, ЧУДЕ́СНИЙрідше, ЧУДО́ВНИЙрідше, ДОСКОНА́ЛИЙ, ВІДМІ́ННИЙ, НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, НЕПЕРЕВЕ́РШЕНИЙ, ІДЕА́ЛЬНИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ, ПЕРШОКЛА́СНИЙ, ПЕРШОСО́РТНИЙрозм., ПЕРШОРЯ́ДНИЙрозм., ПЕРШОРОЗРЯ́ДНИЙрозм. рідше, ПРЕДО́БРИЙпідсил. розм., ЗНАМЕНИ́ТИЙрозм., БОЖЕ́СТВЕННИЙзаст., поет.Книжечки Ваші, - дорогий подарунок, - дістав і прочитав. Яка прекрасна мова! Читав - наче погожу воду у спеку пив (М. Коцюбинський); Під аркою чудова акустика, хоч концерти влаштовуй... (О. Гончар); - Як його звати, те містечко біля Мілана, куди ви мали поїхати? - Монца. Там чудесна природа (Ю. Яновський); - І як ніхто досі не бачив сього чудовного місця? - думалося йому (Панас Мирний); Проста й разом досконала манера писання обіцяли дати в його [В. Чумака] особі першорядного поета (В. Еллан); - Ми певні: і з дівчат з середньою освітою можуть вийти відмінні працівниці лабораторій, кращі за ваших магістрів (Ю. Шовкопляс); Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний (І. Франко); Чудова, неперевершена своєю красою старовинна Софіївка в Умані (з газети); Якби не гадюки, то Буркут був би ідеальним місцем пробування для мене (Леся Українка); Лекції Костомарова перетворювалися на блискучі імпровізації, засновані на чудовому знанні матеріалу (з журналу); Вона зіграла роль, як першокласна актриса (І. Ле); Їх на лаві вже до сотні, Та стають нові й нові Чисті, рівні, першосортні Миски, глечики (П. Дорошко); - Знаменита юшка із свіжого коропа, сьогодні ось тут наловили, - зачерпнув він великою ложкою з казанка юшки в тарілку (Г. Коцюба); Тарасові й тепер, у тишині сонних вулиць, ніби вчувався співучий голос божественного негра (О. Ільченко).
РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. - Я вас не завжди розумію, - раптом сказав Роман. - Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є. Гуцало); Під впливом різних обставин накльовуються нові форми і відмінні погляди (І. Франко); Скрізь бачиш обличчя мінливі, несхожі (Л. Первомайський); І неоднаковий моральний стан особливого складу, і неоднаковий рівень дисциплінованості.., - все це врахував і передбачив підполковник Самієв (О. Гончар); Вийшовши після занять з інституту, він навмання, огорнутий розбіжними думками, подався до парку (Г. Коцюба). - Пор. 1. несхо́жий.