відмежуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відмежува́тися, відмежува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відмежу́ймося, відмежу́ймось | |
2 особа | відмежу́йся, відмежу́йсь | відмежу́йтеся, відмежу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відмежу́юся, відмежу́юсь | відмежу́ємося, відмежу́ємось, відмежу́ємся |
2 особа | відмежу́єшся | відмежу́єтеся, відмежу́єтесь |
3 особа | відмежу́ється | відмежу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відмежува́вся, відмежува́всь | відмежува́лися, відмежува́лись |
жін.р. | відмежува́лася, відмежува́лась | |
сер.р. | відмежува́лося, відмежува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відмежува́вшись |