-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відмежува́тися, відмежува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відмежу́ймося, відмежу́ймось
2 особа відмежу́йся, відмежу́йсь відмежу́йтеся, відмежу́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відмежу́юся, відмежу́юсь відмежу́ємося, відмежу́ємось, відмежу́ємся
2 особа відмежу́єшся відмежу́єтеся, відмежу́єтесь
3 особа відмежу́ється відмежу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відмежува́вся, відмежува́всь відмежува́лися, відмежува́лись
жін.р. відмежува́лася, відмежува́лась
сер.р. відмежува́лося, відмежува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відмежува́вшись

Словник синонімів

ВІДМЕЖО́ВУВАТИСЯ (відокремлюватися від чогось), ВІДДІЛЯ́ТИСЯ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИСЯ. - Док.: відмежува́тися, відділи́тися, відгороди́тися. Вілла "Урсула" з її мешканцями ніби жила своїм.. життям, відмежувавшись від подій (Н. Рибак); Потоком лиш.. відділяються одно від одного сих два села (Г. Хоткевич); Від степу відгородився він кам’яним муром (Н. Рибак).