відмежований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відмежо́ваний відмежо́вана відмежо́ване відмежо́вані
родовий відмежо́ваного відмежо́ваної відмежо́ваного відмежо́ваних
давальний відмежо́ваному відмежо́ваній відмежо́ваному відмежо́ваним
знахідний відмежо́ваний, відмежо́ваного відмежо́вану відмежо́ване відмежо́вані, відмежо́ваних
орудний відмежо́ваним відмежо́ваною відмежо́ваним відмежо́ваними
місцевий на/у відмежо́ваному, відмежо́ванім на/у відмежо́ваній на/у відмежо́ваному, відмежо́ванім на/у відмежо́ваних