-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відлічи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відлічі́мо, відлічі́м
2 особа відлічи́ відлічі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відлічу́ відлі́чимо, відлі́чим
2 особа відлі́чиш відлі́чите
3 особа відлі́чить відлі́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відлічи́в відлічи́ли
жін.р. відлічи́ла
сер.р. відлічи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відлі́чений
Безособова форма
відлі́чено
Дієприслівник
відлічи́вши

Словник синонімів

ВІДРАХО́ВУВАТИ (внаслідок підрахунку відокремлювати частину від чого-небудь),ВІДЛІ́ЧУВАТИ. - Док.: відрахува́ти, відлічи́ти. Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); Гессен уже, тикаючи нагаєм, відраховує, відділяє з гурту кільканадцятеро найкрутов’язіших, шикує в два ряди (О. Гончар); Дістала тітка Мокрина з скрині калиточку, відлічила десятку (Марко Вовчок).