відлякувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відля́кувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відля́куймо | |
2 особа | відля́куй | відля́куйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відля́кую | відля́куємо, відля́куєм |
2 особа | відля́куєш | відля́куєте |
3 особа | відля́кує | відля́кують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відля́кував | відля́кували |
жін.р. | відля́кувала | |
сер.р. | відля́кувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відля́кувавши |