відлюдний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відлю́дний відлю́дна відлю́дне відлю́дні
родовий відлю́дного відлю́дної відлю́дного відлю́дних
давальний відлю́дному відлю́дній відлю́дному відлю́дним
знахідний відлю́дний, відлю́дного відлю́дну відлю́дне відлю́дні, відлю́дних
орудний відлю́дним відлю́дною відлю́дним відлю́дними
місцевий на/у відлю́дному, відлю́днім на/у відлю́дній на/у відлю́дному, відлю́днім на/у відлю́дних

Словник синонімів

БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. - такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙрідше,ПУСТЕ́ЛЬНИЙпідсил., ПУСТИ́ННИЙпідсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙпідсил.розм.; МАЛОЛЮ́ДНИЙ (де мало людей); ВІДЛЮ́ДНИЙ (який рідко відвідують люди); ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й (звичайно про приміщення, населений пункт, вулицю). Вулиця стояла порожня, безлюдна (О. Копиленко); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок); Київ 6 листопада 1943 року був пустельний, - всіх киян німці вигнали геть (Ю. Яновський); Вихор якийсь час бачив самотню постать матері над пустинним шляхом (В. Кучер); У місті було чимало садків, чимало пустопорожніх місць (Марко Вовчок); Видно, не часто на малолюдному хуторі заходили до них гості (А. Іщук); Коли йому ставало особливо радісно на душі, він шукав відлюдного місця й співав досхочу (Ю. Яновський); Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі, у пустій хаті, відкіль повиганяв усіх з серця (Г. Квітка-Основ’яненко). - Пор. 3. ме́ртвий.
ВІДЛЮ́ДКУВАТИЙ[ВІДЛЮ́ДЬКУВАТИЙ] (який тримається, живе осторонь від людей, самітно), ВІДЛЮ́ДНИЙ, НЕЛЮДИ́МИЙ, ВОВКУВА́ТИЙ, ДИ́КИЙ. У людей замкнутих і відлюдкуватих спалах почуття буває особливо сильним і глибоким (Л. Дмитерко); Мотрю наче хто підмінив: стала відлюдною, сторонилась навіть своїх подруг (П. Панч); Чудна вона, нелюдима (М. Коцюбинський); - Ми з ним в одній компанії були, а тепер... Він такий вовкуватий став (Л. Юхвід); Тепер уже дядя Михайло не скаже, що я дикий... Я беру участь у важливій операції (Л. Смілянський).