відлупцювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відлупцюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлупцю́ймо | |
2 особа | відлупцю́й | відлупцю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відлупцю́ю | відлупцю́ємо, відлупцю́єм |
2 особа | відлупцю́єш | відлупцю́єте |
3 особа | відлупцю́є | відлупцю́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відлупцюва́в | відлупцюва́ли |
жін.р. | відлупцюва́ла | |
сер.р. | відлупцюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відлупцьо́ваний | ||
Безособова форма | ||
відлупцьо́вано | ||
Дієприслівник | ||
відлупцюва́вши |