-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив відлу́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відлу́плюймо
2 особа відлу́плюй відлу́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відлу́плюватиму відлу́плюватимемо, відлу́плюватимем
2 особа відлу́плюватимеш відлу́плюватимете
3 особа відлу́плюватиме відлу́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відлу́плюю відлу́плюємо, відлу́плюєм
2 особа відлу́плюєш відлу́плюєте
3 особа відлу́плює відлу́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відлу́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відлу́плював відлу́плювали
жін. р. відлу́плювала
сер. р. відлу́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відлу́плюваний
Безособова форма
відлу́плювано
Дієприслівник
відлу́плювавши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.

Словник відмінків

Інфінітив відлу́плювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відлу́плюймо
2 особа відлу́плюй відлу́плюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відлу́плюватиму відлу́плюватимемо, відлу́плюватимем
2 особа відлу́плюватимеш відлу́плюватимете
3 особа відлу́плюватиме відлу́плюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відлу́плюю відлу́плюємо, відлу́плюєм
2 особа відлу́плюєш відлу́плюєте
3 особа відлу́плює відлу́плюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відлу́плюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відлу́плював відлу́плювали
жін. р. відлу́плювала
сер. р. відлу́плювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відлу́плюваний
Безособова форма
відлу́плювано
Дієприслівник
відлу́плювавши

Словник синонімів

ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ[ВРИВА́ТИ], ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару);ВІДКЛЕ́ЮВАТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИ (про приклеєне). - Док.: відокре́мити, відділи́ти, відірва́ти, урва́ти, увірва́ти[ввірва́ти], відлама́ти, ущипну́ти[вщипну́ти] (щипаючи) відколо́ти, відколупа́ти, відлупи́ти, відшарува́ти, відкле́їти, відліпи́ти. Судака чистять, обережно відокремлюють ножем верхній плавень і зябра (з популярної літератури); Висипав її [картоплю] в миску, налив олії, відділив собі три картоплини (М. Зарудний); Раз за разом гатить він дзюбаком у іловату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); Потім [матроси] почали кайлом відламувати шматки вугілля (З. Тулуб); Відколювати зразки породи.