відлунити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відлуни́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відлуни́ть | відлуня́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відлуни́в | відлуни́ли |
жін.р. | відлуни́ла | |
сер.р. | відлуни́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
відлуне́ний | ||
Безособова форма | ||
відлуне́но | ||
Дієприслівник | ||
відлуни́вши |