-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відлипа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відлипа́ймо
2 особа відлипа́й відлипа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відлипа́тиму відлипа́тимемо, відлипа́тимем
2 особа відлипа́тимеш відлипа́тимете
3 особа відлипа́тиме відлипа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відлипа́ю відлипа́ємо, відлипа́єм
2 особа відлипа́єш відлипа́єте
3 особа відлипа́є відлипа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відлипа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відлипа́в відлипа́ли
жін. р. відлипа́ла
сер. р. відлипа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відлипа́вши

Словник синонімів

ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене - переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. само по собі); ВІДКЛЕ́ЮВАТИСЯ, ВІДЛИПА́ТИ, ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ (про приклеєне, приліплене). - Док.: відділи́тися, відокре́митися, відлупи́тися, відірва́тися, відста́ти, відпа́сти, відвали́тися, відкле́їтися, відли́пнути, відліпи́тися. Ціолковський запропонував будувати ракету, складену з кількох окремих ступенів, які відділяються в польоті в міру витрачання пального (з журналу); Кора відокремилась від стовбура; Штукатурка відлупилася; Муха дзижчала на мухоловці, намагаючись відірватися (М. Томчаній); Підошва на однім чоботі відстала (О. Гончар); Прийде час - достигне яблучко й само відпаде (приказка); Паперові етикетки хімікатів часто відклеюються (з газети); Тож треба [ластівці] зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів (О. Гончар).