відкувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відку́ймо | |
2 особа | відку́й | відку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відку́ю | відку́ємо, відку́єм |
2 особа | відку́єш | відку́єте |
3 особа | відку́є | відку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкува́в | відкува́ли |
жін.р. | відкува́ла | |
сер.р. | відкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкува́вши |
Інфінітив | відкува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відку́ймо | |
2 особа | відку́й | відку́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відку́ю | відку́ємо, відку́єм |
2 особа | відку́єш | відку́єте |
3 особа | відку́є | відку́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкува́в | відкува́ли |
жін.р. | відкува́ла | |
сер.р. | відкува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкува́вши |