-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкра́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкра́юймо
2 особа відкра́юй відкра́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкра́юватиму відкра́юватимемо, відкра́юватимем
2 особа відкра́юватимеш відкра́юватимете
3 особа відкра́юватиме відкра́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відкра́юю відкра́юємо, відкра́юєм
2 особа відкра́юєш відкра́юєте
3 особа відкра́ює відкра́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відкра́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відкра́ював відкра́ювали
жін. р. відкра́ювала
сер. р. відкра́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкра́юваний
Безособова форма
відкра́ювано
Дієприслівник
відкра́ювавши

Словник синонімів

ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ[ВРІ́ЗАТИ], ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], УКРА́ЯТИ[ВКРА́ЯТИ], ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИрозм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИрозм., УКРА́ЇТИ[ВКРА́ЇТИ]діал.;ВІДШМАТУВА́ТИ (великий шматок); ОБРІ́ЗАТИ (звичайно, щоб відкинути). - Недок.: відрі́зувати, урі́зувати[врі́зувати], відтина́ти, утина́ти[втина́ти], відкра́ювати, відбато́вувати, обрі́зувати, обріза́тирідше.Уляна .. відрізала окраєць хліба (Григорій Тютюнник); - Домко, вріж нам сала! (М. Стельмах); Вона одтяла ножицями пасмо своєї коси (І. Нечуй-Левицький); Як добрі щепи садівник плекає! Так, що всі зайві парості втинає, Щоб добрі соки йшли все вгору, вгору (І. Франко); Відкраяти шмат житнього хліба, намастити маслом та обчистити зелену цибулину, - .. для Антона найкраща їжа (С. Чорнобривець); Я ті шкури не зіпсую, Свою пайку відбатую (пісня); - Таж усі знають, що тобі пальця січкарнею відчикрижило (М. Зарудний); Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка); Спересердя відшматував [дід] півсторінки, крутив цигарку (Ю. Збанацький); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра).

Словник відмінків

Інфінітив відкра́ювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкра́юймо
2 особа відкра́юй відкра́юйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкра́юватиму відкра́юватимемо, відкра́юватимем
2 особа відкра́юватимеш відкра́юватимете
3 особа відкра́юватиме відкра́юватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відкра́юю відкра́юємо, відкра́юєм
2 особа відкра́юєш відкра́юєте
3 особа відкра́ює відкра́юють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відкра́юючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відкра́ював відкра́ювали
жін. р. відкра́ювала
сер. р. відкра́ювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкра́юваний
Безособова форма
відкра́ювано
Дієприслівник
відкра́ювавши

Словник синонімів

ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ[ВРІ́ЗАТИ], ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ[ВТНУ́ТИ], УТЯ́ТИ[ВТЯ́ТИ], УКРА́ЯТИ[ВКРА́ЯТИ], ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИрозм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИрозм., УКРА́ЇТИ[ВКРА́ЇТИ]діал.;ВІДШМАТУВА́ТИ (великий шматок); ОБРІ́ЗАТИ (звичайно, щоб відкинути). - Недок.: відрі́зувати, урі́зувати[врі́зувати], відтина́ти, утина́ти[втина́ти], відкра́ювати, відбато́вувати, обрі́зувати, обріза́тирідше.Уляна .. відрізала окраєць хліба (Григорій Тютюнник); - Домко, вріж нам сала! (М. Стельмах); Вона одтяла ножицями пасмо своєї коси (І. Нечуй-Левицький); Як добрі щепи садівник плекає! Так, що всі зайві парості втинає, Щоб добрі соки йшли все вгору, вгору (І. Франко); Відкраяти шмат житнього хліба, намастити маслом та обчистити зелену цибулину, - .. для Антона найкраща їжа (С. Чорнобривець); Я ті шкури не зіпсую, Свою пайку відбатую (пісня); - Таж усі знають, що тобі пальця січкарнею відчикрижило (М. Зарудний); Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка); Спересердя відшматував [дід] півсторінки, крутив цигарку (Ю. Збанацький); Я сад поміщика маленьким у день за гривеник копав. З дерев обрізував там віти (В. Сосюра).