відкорковуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкорко́вуватися, відкорко́вуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкорко́вуватиметься відкорко́вуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкорко́вується відкорко́вуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відкорко́вуючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відкорко́вувався, відкорко́вувавсь відкорко́вувалися, відкорко́вувались
жін. р. відкорко́вувалася, відкорко́вувалась
сер. р. відкорко́вувалося, відкорко́вувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкорко́вувавшись