-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкопи́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відкопи́льмо
2 особа відкопи́ль відкопи́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відкопи́лю відкопи́лимо, відкопи́лим
2 особа відкопи́лиш відкопи́лите
3 особа відкопи́лить відкопи́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкопи́лив відкопи́лили
жін.р. відкопи́лила
сер.р. відкопи́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відкопи́лений
Безособова форма
відкопи́лено
Дієприслівник
відкопи́ливши

Словник синонімів

ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед),П’ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИрідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИрозм., ВІДКВА́ШУВАТИрозм., ШПИ́ЛИТИрозм. (звич. губи). - Док.: ви́пнути, ви́п’ясти, відду́ти, відстовбу́рчити, ви́тягти, ви́тягнути, закопи́лити, відкопи́лити, відква́сити. Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (М. Коцюбинський); Пнути живіт; Губи пан віддув, Неначе був нерад тій вісті (І. Франко); Комар смачно приплюск до теплого виска [скроні] й червонів задоволено, відстовбурчивши дві задні ноги (І. Ле); - Цип, цип, цип... - витягала губи Марія і тулила до рожевої шиї жовтий пушок (М. Коцюбинський); [Сидір Свиридович:] Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки було спідню губу копилить (І. Нечуй-Левицький); Дівчина одразу поважніє, закопилює губки (В. Кучер); Люба кумедно відкопилила губи (М. Стельмах); Спустив носа, як індик, губу відквасив.. та й сидить (А. Свидницький).