відколупуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відколу́пуватися, відколу́пуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відколу́пуватиметься | відколу́пуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відколу́пується | відколу́пуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відколу́пуючись* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відколу́пувався, відколу́пувавсь | відколу́пувалися, відколу́пувались |
жін. р. | відколу́пувалася, відколу́пувалась | |
сер. р. | відколу́пувалося, відколу́пувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відколу́пувавшись |