відколотися 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відколо́тися, відколо́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відколі́мося, відколі́мось, відколі́мся | |
2 особа | відколи́ся, відколи́сь | відколі́ться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відколю́ся, відколю́сь | відко́лемося, відко́лемось, відко́лемся |
2 особа | відко́лешся | відко́летеся, відко́летесь |
3 особа | відко́леться | відко́лються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відколо́вся, відколо́всь | відколо́лися, відколо́лись |
жін.р. | відколо́лася, відколо́лась | |
сер.р. | відколо́лося, відколо́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відколо́вшись |