відклякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відкля́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відкля́кнімо, відкля́кнім | |
2 особа | відкля́кни | відкля́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відкля́кну | відкля́кнемо, відкля́кнем |
2 особа | відкля́кнеш | відкля́кнете |
3 особа | відкля́кне | відкля́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкля́кнув | відкля́кнули |
жін.р. | відкля́кнула | |
сер.р. | відкля́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкля́кнувши |