відкидатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відкида́тися, відкида́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відкида́ймося, відкида́ймось | |
2 особа | відкида́йся, відкида́йсь | відкида́йтеся, відкида́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відкида́тимуся, відкида́тимусь | відкида́тимемося, відкида́тимемось, відкида́тимемся |
2 особа | відкида́тимешся | відкида́тиметеся, відкида́тиметесь |
3 особа | відкида́тиметься | відкида́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відкида́юся, відкида́юсь | відкида́ємося, відкида́ємось, відкида́ємся |
2 особа | відкида́єшся | відкида́єтеся, відкида́єтесь |
3 особа | відкида́ється | відкида́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відкида́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відкида́вся, відкида́всь | відкида́лися, відкида́лись |
жін. р. | відкида́лася, відкида́лась | |
сер. р. | відкида́лося, відкида́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкида́вшись |