відкарбуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відкарбува́тися, відкарбува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відкарбу́ється | відкарбу́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відкарбува́вся, відкарбува́всь | відкарбува́лися, відкарбува́лись |
жін.р. | відкарбува́лася, відкарбува́лась | |
сер.р. | відкарбува́лося, відкарбува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відкарбува́вшись |