-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відкарбува́тися, відкарбува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відкарбу́ється відкарбу́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відкарбува́вся, відкарбува́всь відкарбува́лися, відкарбува́лись
жін.р. відкарбува́лася, відкарбува́лась
сер.р. відкарбува́лося, відкарбува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відкарбува́вшись

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИСЯна чому, у чому (про слід - залишатися на чомусь; рідше - залишати свій слід),ВІДТИ́СКУВАТИСЯ, ВІДКАРБО́ВУВАТИСЯ, ВІДПЕЧА́ТУВАТИСЯрідше. - Док.: відби́тися, відти́снутися, відкарбува́тися, відпеча́татися. На стежці.. чийсь важкий відбився слід (Н. Забіла); Сліди відтиснулись на снігу; На цілині відкарбовувалися відбитки тракторних гусениць (А. Хорунжий); На білих сукнях Лени й булочниці відпечатались чорні руки сажотруса і шофера (І. Кочерга).