віддутися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відду́тися, відду́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відду́ймося, відду́ймось | |
2 особа | відду́йся, відду́йсь | відду́йтеся, відду́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відду́юся, відду́юсь | відду́ємося, відду́ємось, відду́ємся |
2 особа | відду́єшся | відду́єтеся, відду́єтесь |
3 особа | відду́ється | відду́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відду́вся, відду́всь | відду́лися, відду́лись |
жін.р. | відду́лася, відду́лась | |
сер.р. | відду́лося, відду́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відду́вшись |