-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відду́тися, відду́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відду́ймося, відду́ймось
2 особа відду́йся, відду́йсь відду́йтеся, відду́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відду́юся, відду́юсь відду́ємося, відду́ємось, відду́ємся
2 особа відду́єшся відду́єтеся, відду́єтесь
3 особа відду́ється відду́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відду́вся, відду́всь відду́лися, відду́лись
жін.р. відду́лася, відду́лась
сер.р. відду́лося, відду́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відду́вшись

Словник синонімів

ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П’ЯСТИ́СЯрідше,ПНУ́ТИСЯрідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (звич. про губи). - Док.: ви́пнутися, ви́п’ястися, відду́тися, відстовбу́рчитися, відкопи́литися, закопи́литися. Жартує та сміється, аж вилиці випинаються на сухих щоках (І. Нечуй-Левицький); Її чорне обличчя стало якимсь кумедно поважним, червоні губи віддулися, неначе вона сердилась (М. Коцюбинський); Ех, Гамалія, Гамалія, гордий та вільний. Чого ж твої плечі згорбились, а голова похилилась? Чого між мотуззям пнуться козацькі жили? (Григорій Тютюнник); - А ви напам’ять вже вивчили? - недовірливо покосився підполковник і знову його перегнуті .. уста відстовбурчувались (М. Стельмах); [Солдат:] А пані усміхається так лагідно до гостей. І нижня губа відкопилилася (П. Кочура); - Дивлюся - ніс закопилився (Панас Мирний).