-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віддува́тися, віддува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відду́ймося, відду́ймось
2 особа відду́йся, відду́йсь відду́йтеся, відду́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддува́тимуся, віддува́тимусь віддува́тимемося, віддува́тимемось, віддува́тимемся
2 особа віддува́тимешся віддува́тиметеся, віддува́тиметесь
3 особа віддува́тиметься віддува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відду́юся, відду́юсь відду́ємося, відду́ємось, відду́ємся
2 особа відду́єшся відду́єтеся, відду́єтесь
3 особа відду́ється відду́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відду́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. віддува́вся, віддува́всь віддува́лися, віддува́лись
жін. р. віддува́лася, віддува́лась
сер. р. віддува́лося, віддува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддува́вшись

Словник синонімів

ВИПИНА́ТИСЯ (видаватися, виступати наперед, убік під час напруження, руху), ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ, П’ЯСТИ́СЯрідше,ПНУ́ТИСЯрідше; ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (також назад); ВІДКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (звич. про губи). - Док.: ви́пнутися, ви́п’ястися, відду́тися, відстовбу́рчитися, відкопи́литися, закопи́литися. Жартує та сміється, аж вилиці випинаються на сухих щоках (І. Нечуй-Левицький); Її чорне обличчя стало якимсь кумедно поважним, червоні губи віддулися, неначе вона сердилась (М. Коцюбинський); Ех, Гамалія, Гамалія, гордий та вільний. Чого ж твої плечі згорбились, а голова похилилась? Чого між мотуззям пнуться козацькі жили? (Григорій Тютюнник); - А ви напам’ять вже вивчили? - недовірливо покосився підполковник і знову його перегнуті .. уста відстовбурчувались (М. Стельмах); [Солдат:] А пані усміхається так лагідно до гостей. І нижня губа відкопилилася (П. Кочура); - Дивлюся - ніс закопилився (Панас Мирний).
ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ[ВІДДИ́ХУВАТИрідше], ЗВО́ДИТИ ДУХрозм.,ТХНУ́ТИзаст.;ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИрозм., ХЕ́КАТИрозм. (важко, з уривчастими гортанними звуками); ХУ́КАТИ (з метою зігріти, охолодити, притишити); ВІДСА́ПУВАТИ, ВІДСА́ПУВАТИСЯ, ВІДДИМА́ТИСЯ, ВІДДУВА́ТИСЯ (важко, після великого фізичного чи нервового напруження). - Док.: дихну́ти, віддихну́ти, відди́хати, звести́ дух, відітхну́ти, тхну́ти, хапну́ти пові́тря[ухопи́ти пові́тря], са́пнути, хли́пнути, ха́кнути, хе́кнути, ху́кнути, відсапну́ти, відса́патися, відсапну́тися. Важко дихав [Марусяк], розкривши рота (Г. Хоткевич); Постояв [Сава] хвильку, віддихаючи сильніше з раптового зворушення (О. Кобилянська); Тося стояла між Данилом і Харитоном - шепотіла і важко віддихувала (Ю. Смолич); Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий, замлілий (Марко Вовчок); Здавалося їй, що тільки вона тхне на свого чоловіка, то.. змиє.. смуток із його серця (Ганна Барвінок); Йому.. дедалі важче дихати, і він хапає повітря, ніби позіхає (О. Гончар); Дорош чув, як тяжко, з хрипінням, сапають бійці (Григорій Тютюнник); Всі його питають, що з ним, чого так утікає, а він тілько хлипає, баньки витріщив (І. Франко); - Чого так хакаєш? - Захакався б і ти, якби стирив на гору такого мішка -(Словник Б. Грінченка); Він біжить на повну силу, голосно хекаючи (І. Багмут); Він довго хукав на шибку й продирав пальцем паморозь (Б. Харчук); Павло повз, важко відсапуючи (В. Кучер); Від воріт до гридниці квапився тисяцький Дем’ян, відсапуючись (А. Хижняк); Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, - тільки почервонів та знай оддимався (Панас Мирний); Пихкаючи і віддуваючись, він борсався в воді (С. Добровольський).