-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віддаля́тися, віддаля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддаля́ймося, віддаля́ймось
2 особа віддаля́йся, віддаля́йсь віддаля́йтеся, віддаля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддаля́тимуся, віддаля́тимусь віддаля́тимемося, віддаля́тимемось, віддаля́тимемся
2 особа віддаля́тимешся віддаля́тиметеся, віддаля́тиметесь
3 особа віддаля́тиметься віддаля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа віддаля́юся, віддаля́юсь віддаля́ємося, віддаля́ємось, віддаля́ємся
2 особа віддаля́єшся віддаля́єтеся, віддаля́єтесь
3 особа віддаля́ється віддаля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
віддаля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. віддаля́вся, віддаля́всь віддаля́лися, віддаля́лись
жін. р. віддаля́лася, віддаля́лась
сер. р. віддаля́лося, віддаля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
віддаля́вшись

Словник синонімів

ВІДБИВА́ТИСЯ (іти від товариства, гурту, стада; втрачати контакт із ними), ВІДХО́ДИТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ. - Док.: відби́тися, відійти́, віддали́тися, відколо́тися. Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин (Григорій Тютюнник); З весною дехто [з хлопців] почав одбиватися від гурту (І. Микитенко); Грицько з серця плюнув.., і геть відійшов від громади (Панас Мирний); І від своїх віддалився, більшу половину проплив, і протилежний берег мовби не ближчає (О. Гончар); Вже гурт, від якого вони відкололися, гомонів далеченько (В. Речмедін).
ВІДДАЛЯ́ТИСЯ (переміщатися на певну віддаль від кого-, чого-небудь), ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ДАЛЕНІ́ТИ, ВІД’ЇЖДЖА́ТИ, ВІД’ЇЗДИ́ТИ (їдучи);ВІДБІГА́ТИ (бігом); ВІДЛІТА́ТИ (летячи); ВІДПЛИВА́ТИ (пливучи); ВІДПЛИ́ГУВАТИ, ВІДПЛИГА́ТИ (плигаючи); ВІДКО́ЧУВАТИСЯ (котячись);ВІДСУВА́ТИСЯ (сунучись). - Док.: віддали́тися, відокре́митися, посу́нутися, від’ї́хати, відбі́гти, відлеті́ти, відплисти́, відпливти́, відплигну́ти, відкоти́тися, відсу́нутися. Коли трактори віддалялися на другий край поля, голос жайворонка прозоро бринів над головою (Ю. Яновський); Відокремившись від коша миль на двадцять, [загони] розподілялися на дрібні ланки і віялом розсипалися степом (З. Тулуб); - Ти хто такий? - запитав Петруся білоголовий. Петрусь злякався і посунувсь від їх (Панас Мирний); Всі обличчя повернулись на південь, де в золотій хмарці швидко даленів, зменшувався гетьманський ридван (В. Мисик); Дядько чомусь озирнувся назад, ніби прикидаючи оком, чи далеко від’їхали від піску (О. Досвітній); Лукаш.. відбігає геть далеко від Мавки (Леся Українка); Він [метелик] крильцями тріпотить.. Все круг мене, все круг мене, Відлетить, то прилетить! (І. Франко); Човен плавно загойдався,.. відпливаючи все далі від берега (І. Цюпа); - Машина скокнула в ямку та так шкереберть і перевернулася.. Одно колесо від неї аж геть-геть одкотилося (Панас Мирний); Кого не припікає, той не відсувається (прислів’я).
ВІДХО́ДИТИ (іти від когось, чогось), ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯрідше;ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ (далеко); ЗАДКУВА́ТИ (іти задом наперед). - Док.: відійти́, відступи́ти, відступи́тися, віддали́тися, позадкува́ти. Роман відходить від тополь (М. Стельмах); Титарівна.. То підійде до криниці, То знов одступає (Т. Шевченко); Чернець злякано відступив назад, побачивши Андрія (О. Довженко); Вони відступаються в хащі чагарника (Ю. Смолич); Василина одступилась од лежанки (О. Копиленко); Вони віддалилися від шляху і залишились удвох (О. Гончар); Бабуся позадкувала до дверей (А. Хижняк).
ПІТИ́ (залишити якесь місце, товариство тощо), ПОДА́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ВІДДАЛИ́ТИСЯ, ЗАБРА́ТИСЯрозм.,РЕТИРУВА́ТИСЯзаст., жарт.;ЗНИ́КНУТИ[ЗНИ́КТИ], ЩЕ́ЗНУТИ, ВИ́СЛИЗНУТИрозм.,ШУ́СНУТИрозм.,ША́СНУТИрозм.,ША́СНУТИСЯрозм.,ШМОРГНУ́ТИ[ШМОРГОНУ́ТИ]розм. (непомітно, швидко). - Недок.: іти́[йти], подава́тися, відхо́дити, віддаля́тися, забира́тися, ретирува́тися, зника́ти, щеза́ти, вислиза́ти. Першим бажанням Черкашина було встати й піти геть (Л. Дмитерко); Я - геть подався. Шалом. Навмання. Я - геть подався, стомлений од люті (В. Стус); Люди сховалися в лісі, а коли татари відійшли, вони повернулися (збірник "Легенди та перекази"); Коли Віюк віддалився, Дід обернувся до Івана (І. Франко); Соцький наказав, щоб усі забиралися з кріпості, бо надходить вечір (А. Хижняк); [Живоглядов:] Надало мені приїхати на цю вечірку... Краще буде, коли я звідсіль ретируюсь... (Ю. Мокрієв); Дід Омелько ойкав, кректав і, нарешті, зник, ніби крізь землю провалився (З. Тулуб); Діти щезають за двері (Леся Українка); Казанцев.. тихо, по-котячи вислизнув з хати (І. Нечуй-Левицький); Тільки Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней (М. Коцюбинський); - Де батько мій? - крикнув Ладимир, але Степан уже шаснув з лавки і чвалав через майдан (В. Дрозд); Не виглядів [сотник], хто з його хвіртки шморгнув (Г. Квітка-Основ’яненко).
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ[ВЛЯГА́ТИСЯ] (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ[ВГАВА́ТИ], ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся[влягти́ся], поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз’їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, - думає Кирило, - хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).

Словник антонімів

БЛИЗЬКИЙ

ДАЛЕКИЙ

1. Який знаходиться, перебуває, відбувається на невеликій відстані від кого-, чого-н., недалекий, (по сусідству) сусідній, ближній. Який є, знаходиться, перебуває, відбувається на великій відстані від кого-, чого-н., віддалений, далекий.
Близький, а, е ~  далекий, а, е батьківщина, берег, відлуння чого-н., відстань, грім, дорога, звук, канонада, кордон, країна, ліс, місто, небо, острів, подорож, поселення, світ, село. Близькідалекі голоси кого-н., землі. Бути, залишатися, здаватися, ставати близькимдалеким. Вельми, винятково, досить, дуже, мабуть, можливо близькийдалекий
2. Який відбувається, здійснюється, існував недавно, недавній. Який відбувається, здійснюється, існував давно, давній.
Близький, а, е ~  далекий а, е година, день, днина, майбутнє, мета, минуле, молодість, спогад, час, юність. Близькі ~  далекі дні, роки, перспективи, спогади, часи. Бути, залишатися, стати близькимдалеким. Є, досить, дуже, зовсім, цілком близькийдалекий
3. Який перебуває у прямих родинних стосунках, рідний. Який перебуває у неблизьких родинних стосунках, малоспоріднений.
Близький, а, е ~  далекий, а, е рід, родина, родич, свояк, своячка, сім’я. Близькідалекі предки, родичі. Бути, виростати, жити, зробитися, ставати близькимдалеким. Винятково, досить, дуже, надто, зовсім, цілком, близький для кого- або кому-н. ~  далекий для кого- або кому-н.
4. Про позитивне ставлення: товариський, (у вищій мірі) дружній. Про ставлення, спільні дії, інтереси: віддалений, неприязний, (у вищій мірі) ворожий.
Близькі друзі, подруги, приятелі, товариші, взаємини, думки, ідеї, інтереси, стосунки, цілі ~  далекі між собою, знайомі. Бути, залишатися, перебувати, ставати близьким ~  далеким, в близьких ~ в далеких стосунках. Досить, дуже, зовсім близькийдалекийУ знач. ім.: Близькедалеке. Це мені близьке, як рідне ~  далеке, як чуже.
Хоч далеко, та ходить легко, а хоч близько, та ходить слизько (Народне прислів’я).  Збери, сину, всю родину, І близькую, і далекую, І близькую, і далекую, І вбогую, і багатую (Народна пісня).    І буду ждати кожної години В далекому чи близькому краю Одну тебе, тебе єдину, Маленьку милу дівчину мою (В. Симоненко).  Мої далекі, рідні села! Ніяк, ніяк вас не забуть... Де все таке близьке для серця, Де все таке близьке мені (Д. Фальківський). Підтримував Карналя лише Кучмієнко, але обидва розуміли, що це солідарність невдах, і злостиво сміялися, заохочуючи один одного до героїчних зусиль, щоб наздогнати і перегнати, може, і в якомусь там майбутньому - близькому чи далекому - всіх отих геніїв (П. Загребельний).
Близькість ~ далекість //далечінь //далечина //далина //даль, близько ~ далеко //вдалині; недалекий ~ дальній, недалеко ~ далеко, зближення ~ віддалення, зближуватися ~ віддалятися, зблизька ~ здалека; сусідній ~ віддалений, біля //коло ~ далеко Пор. ще: НАБЛИЖАТИСЯ ~ ВІДДАЛЯТИСЯ, РІДНИЙ ~ ЧУЖИЙ
НАБЛИЖАТИСЯ ВІДДАЛЯТИСЯ
1. Переміщатися на близьку віддаль до кого-, чого-н. Переміщатися на дальшу відстань від кого-, чого-н.
Наближатися до берега, до будинку, до дівчини, до машини, до стола ~  віддалятися від берега, від будинку, від дівчини, від машини, від стола. Наближатисявіддалятися відразу, впевнено, гордо, дуже, знову, з охотою, повільно, часто, швидко. Наважитися, намагатися, хотіти наближатисявіддалятися.
2. Стати ближчим у часі. Стати дальшим у часі.
Наближаєтьсявіддаляється вечір, день, зима, літо, осінь, рік, день народження, навчальний рік, ювілей; одноманітно, повільно, швидко.
3. Ставати подібним до кого-н. Втрачати подібність з ким-н.
Наближатися до друзів, до колективу, до товаришів, до людей ~  віддалятися від друзів, від колективу, від товаришів, від людей; наближатися ~ віддалятися ідеалами, ідеями, концепціями, поведінкою, поглядами; відкрито, вельми, глибоко, зовсім, ідейно, морально, офіційно, повністю, рішуче від кого-н., чого-н.
Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються(М. Коцюбинський). Лихе швидко приходить, а поволі відходить. Розкіш як приходить - смакує, як відходить - катує(Народні прислів’я). Одні видіння відходять від нього, а натомість наближаються тіні тридцять сьомого року, він морщиться од самої згадки про одну з найтяжчих, як він у глибині душі вважав, людських трагедій: це коли невідомо ким виплоджена гадюка підозри проповзла між людьми і вчорашнього друга назвали ворогом, бійця шпигуном, творця запроданцем, а хлібороба - хлібогноїтелем(М. Стельмах).
Наближати ~віддаляти, наближення ~ віддалення, приходити ~відходити Пор. ще: БЛИЗЬКИЙ ~ ДАЛЕКИЙ