-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив віддави́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віддаві́мо, віддаві́м
2 особа віддави́ віддаві́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа віддавлю́ відда́вимо, відда́вим
2 особа відда́виш відда́вите
3 особа відда́вить відда́влять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. віддави́в віддави́ли
жін.р. віддави́ла
сер.р. віддави́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відда́влений
Безособова форма
відда́влено
Дієприслівник
віддави́вши

Словник синонімів

УШКО́ДЖУВАТИ (завдавати шкоди тілу або його частинам, робити травму), ПОШКО́ДЖУВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ (перев. ударяючись об щось тверде або ударяючи чимсь твердим); ВІДДА́ВЛЮВАТИ (придавивши, порушувати цілісність тканини тіла); РОЗ’Я́ТРЮВАТИ (рану). - Док.: ушко́дити, пошко́дити, розби́ти, зби́ти, відби́ти, віддави́ти, роз’ятри́ти. Денис Іванович ушкодив свій нарив, І на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський); Він зірвався цієї ночі по камінню в якийсь крутояр і пошкодив ногу (О. Гончар); Доро́го між дубів, самотності доро́го, Каміння на тобі таке тверде, Жорства твоя натруджені збиває ноги (М. Зеров); Перемішалися дівчата й парубки, руки, ноги, тулуби... когось настоптали, комусь розбили губу, оддавили палець (Г. Хоткевич).