-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́дгук ві́дгуки
родовий ві́дгуку ві́дгуків
давальний ві́дгуку, ві́дгукові ві́дгукам
знахідний ві́дгук ві́дгуки
орудний ві́дгуком ві́дгуками
місцевий на/у ві́дгуку на/у ві́дгуках
кличний ві́дгуку* ві́дгуки*

Словник синонімів

ВІ́ДГОМІН (невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події), ВІ́ДГУК, ВІДЛУ́ННЯ, ВІ́ДГОЛОСрідше.Струни кобз передають нам відгомін віків і разом з тим розкривають найтонші почуття людини (І. Шаповал); Кування зозулі... Ну що в нім такого? Та втомлене серце чомусь защеміло. І відгук далекий життя молодого Охоплює душу, пронизує тіло (Л. Дмитерко); Відлуння слави і неслави Він чув у звуках кобзарів (М. Рильський); Його [турбаївського повстання] відголоси жевріли.. в піснях про Мар’янушу (О. Гончар).
ВІ́ДГУК (відповідь на чий-небудь поклик, звертання), ВІ́ДКЛИК. - Христе! доню! - гукав він, і його голос гучно розкотився по садкові. Він стояв, дожидаючи одгуку (Панас Мирний); Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач.. Нігде ні одклику, ні одгомону (Панас Мирний).
ВІ́ДГУК (критична стаття, зумовлена появою якоїсь книжки, виступом громадського діяча тощо), ВІ́ДЗИВ, РЕЦЕ́НЗІЯ. Оскільки твори Шевченка цього періоду (1843-1847 рр.) не були свого часу надруковані, ми не маємо й критичних на них відгуків (Є. Кирилюк); Декілька відзивів на дослідження про Шашкевича Франко друкує на початку ХХ ст. (з журналу); В "Зорю" я послав.. рецензію про Ваші новели (А. Кримський).
ЛУНА́ (відбиття звуку від віддалених предметів, що сприймається як повторення первинного звуку), ВІДЛУ́ННЯпоет., ВІДЛУ́НОК, ВІ́ДГУК, ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДЗВУК, ВИ́ЛЯСК, ВІ́ДГОЛОСрідше,ВІ́ДГУ́Лрідше,РУНА́діал.Десь далеко прогув пароплав на Волзі, і луна попливла, покотилась по безмежній, як світ, степовій рівнині (С. Олійник); В цю мить за далеким лісом ударив грім. Над сонними хащами покотилося відлуння (Ю. Бедзик); В різних криницях луна теж була неоднакова, од неї народжувались не схожі відлунки, й ті відлунки вражали вас, бо навіть та сама криниця щоразу на ваш крик відповідала іншими відлунками (Є. Гуцало); А гудок все гудів. Часом він уривався, і тоді лише відгук лунав за Дніпром понад лісами та полями (А. Головко); Молодо, радісно засміявся [Довбуш], аж відгомін у горах розбудив (В. Гжицький); Ледь уловиш в шумі лісу Грізний відзвук грому (О. Ющенко); Різнобійний гамір, жарти, сміх вдарились у паркани, вилясками обізвались за городами (М. Стельмах); Десь далеко спалахували відблиски грозових блискавиць, і відголос грому віддавався в кімнаті гуркотом далекої канонади... (Я. Качура); Я чув відгул гармат (А. Малишко); І зник, пропав той тяжкий голос, тільки руна в яру гула (Т. Шевченко).