-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відгриза́тися, відгриза́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відгриза́ймося, відгриза́ймось
2 особа відгриза́йся, відгриза́йсь відгриза́йтеся, відгриза́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відгриза́тимуся, відгриза́тимусь відгриза́тимемося, відгриза́тимемось, відгриза́тимемся
2 особа відгриза́тимешся відгриза́тиметеся, відгриза́тиметесь
3 особа відгриза́тиметься відгриза́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відгриза́юся, відгриза́юсь відгриза́ємося, відгриза́ємось, відгриза́ємся
2 особа відгриза́єшся відгриза́єтеся, відгриза́єтесь
3 особа відгриза́ється відгриза́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відгриза́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відгриза́вся, відгриза́всь відгриза́лися, відгриза́лись
жін. р. відгриза́лася, відгриза́лась
сер. р. відгриза́лося, відгриза́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відгриза́вшись

Словник синонімів

ОГРИЗА́ТИСЯрозм. (відповідати кому-небудь на запитання, зауваження, причіпки і т. ін. у різкій, грубій формі), ВИШКІРЯ́ТИСЯрозм.,ВИШКІ́РЮВАТИСЯрозм.,ВІДГА́ВКУВАТИСЯрозм.,ВІДГРИЗА́ТИСЯрозм.,ВІДГА́РКУВАТИСЯвульг. - Док.: огризну́тися, ви́шкіритися, відга́вкатися, відгри́зтися, відгризну́тися. Потроху вона почала сваритися з Настею і, коли та радила що-небудь зробити, огризалася (О. Іваненко); Коли санітар підійшов до Альоші, щоб одвести в палату, він раптом вишкірився до лікаря: - Не піду! Там страшно... (І. Микитенко); Попрощався зі всіма [хлопець], а їй значуще й добре посміхнувся.. А ти, дівчино, жди його і... відгавкуйся од масних натяків управителя і Пігловського (М. Стельмах); Як напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась (прислів’я).