відговоряти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відговоря́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відговоря́ймо | |
2 особа | відговоря́й | відговоря́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відговоря́тиму | відговоря́тимемо, відговоря́тимем |
2 особа | відговоря́тимеш | відговоря́тимете |
3 особа | відговоря́тиме | відговоря́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відговоря́ю | відговоря́ємо, відговоря́єм |
2 особа | відговоря́єш | відговоря́єте |
3 особа | відговоря́є | відговоря́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відговоря́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відговоря́в | відговоря́ли |
жін. р. | відговоря́ла | |
сер. р. | відговоря́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відговоря́вши |