-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відга́дувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відга́дуймо
2 особа відга́дуй відга́дуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відга́дуватиму відга́дуватимемо, відга́дуватимем
2 особа відга́дуватимеш відга́дуватимете
3 особа відга́дуватиме відга́дуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відга́дую відга́дуємо, відга́дуєм
2 особа відга́дуєш відга́дуєте
3 особа відга́дує відга́дують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відга́дуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відга́дував відга́дували
жін. р. відга́дувала
сер. р. відга́дувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відга́дувавши

Словник синонімів

УГА́ДУВАТИ[ВГА́ДУВАТИ] (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. - Док.: угада́ти[вгада́ти], відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти. Їх [знайомих] мало не щодня бачив Павлуша в дядька і знав уже всіх, міг навіть наперед угадувати поведінку кожного (А. Головко); [Деїфоб:] Ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш (Леся Українка); З кожного двору вибігали люди, дивилися на червоне небо і відгадували, де горить (П. Панч); Левко Іванович, видно, бачить його наскрізь, і ці думки його розгадує (О. Гончар); Він умів розпізнавати шум потоку і кроки звіра (С. Скляренко). - Пор. здога́дуватися.