відволати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | відвола́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відвола́ймо | |
2 особа | відвола́й | відвола́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відвола́ю | відвола́ємо, відвола́єм |
2 особа | відвола́єш | відвола́єте |
3 особа | відвола́є | відвола́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відвола́в | відвола́ли |
жін.р. | відвола́ла | |
сер.р. | відвола́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відвола́вши |